Один із найбільщ лиховісних міфів сучасної косметики полягає в
наступному: "Консерванти є найбільш шкідливими компонентами в складі
косметичних засобів. Людина, що хоче довго жити й не хворіти, повинна
уникати будь-яких продуктів, які містять ці отруйні речовини, у тому
числі й косметику".
Якщо прийняти цей постулат на віру, то
доведеться, мабуть, визнати, що на Землі завелася велика банда
отруювачів, члени якої в дитинстві не змогли повністю задовольнити свої
садистські нахили, відриваючи лапи в іграшкових ведмедів. Тепер вони
об'єдналися в для знищення людства, і недалекий вже той час, коли наша
планета буде мати моторошний вигляд, як у романах, навіяних похмурою
фантазією Рея Бредбері. Але, оскільки ці отруювачі існують давно, а
число потерпілих від їхньої діяльності значно менше, ніж, скажімо, жертв
автомобільних катастроф (особливо з такими важкими наслідками),
доведеться зробити один висновок із двох можливих. Або вони жалюгідні
дилетанти, а може, навіть повні бовдури, тому що самі широко
використовують продукти, які містять консерванти, або ж ця проблема
надумана.
Слово "консервант" вже саме по собі говорить, для чого
використовують ці речовини - для консервування харчових та інших
продуктів, у нашомум випадку - косметичних виробів. Роблять це із цілком
зрозумілою метою - якнайдовше зберегти продукт у свіжому вигляді й
поперидити псування. Сіль, цукор, оцтова кислота - це ті консерванти,
які віддавна використовували наші предки. Ми варимо варення й джеми,
солимо гриби, маринуємо огірки й не замислюємося про те, що
використовуємо консерванти. Але от використання консервантів у косметиці
чомусь стикається з неабиякою протидією, незважаючи на незаперечні
докази того, що не вони є головним джерелом небажаних шкірних реакцій.
Пальма першості тут належить косметичним ароматизаторам.
Спробуємо об`єктивно оцінити користь і шкоду від консервантів, і зрозуміти, що відбудеться, якщо ми від них відмовимося?
Насамперед,
без консервантів косметика втратить звичний вигляд. Ніяких баночок і
туб із кремом, ніяких пляшок із шампунем. Уже через тиждень, особливо в
спекотну пора року, всі ці продукти в традиційному упакуванні почнуть
видавати неприємний запах, який не вдасться перебити ніяким
ароматизотором. Навіть якщо не брати до уваги, що такою косметикою зможе
користуватися тільки дуже негидлива людина, залишається найбільш
серйозний аргумент проти застосування таких косметичних засобів - вони
просто небезпечні для здоров'я.
Звичайно ж, можна зробити
косметичний засіб стерильним, і в ньому просто не буде чому
розмножуватися. Але не поспішайте дорікати людям, що безпосередньо
причетні до виробництва косметики, у тому, що вони цього не роблять.
Косметичний
засіб це - ідеальне середовище для розмноження мікроорганізмів. Давайте
пофантазуємо! Ви приходите в магазин, бачите суперсучасний косметичний
крем, що не містить консервантів, зовсім стерильний. У вас з'являється
цілком природне бажання відкрити баночку й понюхати його. Але жоден
продавець не дозволить вам цього зробити. Адже варто вам тільки відкрити
герметичну упаковку і мікроорганізми відразу почнуть "атакувати" цей
чудо-засіб. Адже їх міліарди навколо нас: у повітрі, на поверхні нашого
тіла. Вони скрізь, і як тільки потрапляють у крем, незворотній процес їх
розмноження йде без усяких перешкод.
Однак рано чи пізно
баночку доведеться відкрити. Якщо не в магазині, то вже вдома, у процесі
застосування косметичного продукту. Але максимум через два тижні крем
однаково треба буде викинути, як викидаєте ви несвіжу ковбасу з
холодильника.
Звичайно, можна робити стерильну одноразову
косметику. Тоді, напевно, на прилавках магазинів можна буде знайти
ампулу з косметичним кремом, капсулу з пудрою з мініатюрним одноразовим
тампончиком, одноразову губну помаду - важко навіть уявити, як може
виглядати така продукція.
Якщо ж ви не готові відмовитися від
традиційного упакування, то доведеться змиритися з тим, що в косметиці
повинні міститися консерванти.
За ступенем токсичності
консерванти теж бувають різні. Найбільш нешкідливими є харчові, тією чи
іншою мірою використовувані в косметиці. Це насамперед бензойна і
сорбінова кислоти, їх солі й впритул примикають до них метил-і
пропілпарабен. Власне кажучи, парабени були розроблені в 20-х роках
минулого століття саме як харчові консерванти, що працюють у широкій
області значень рH. Їх застосування по призначенню виявилося не дуже
успішним внаслідок характерного смаку, що погіршує органолептичні
властивості харчових продуктів. А от у косметиці вони "прижилися".
Існує
такий термін - припустиме добове надходження (ПДН) - та кількість
консерванту, що без шкоди для здоров'я може надходити в організм людини
щодня протягом всього життя Для парабенів воно становить 10 мг/кг маси
тіла в день. Інакше кажучи, в організм людини вагою 70 кг, без шкоди для
здоров'я, щодня може надходити 0,7 г парабенів. Така кількість
парабенів міститься в 300 г косметичного крему. Коментарі, як кажуть,
зайві.
Для порівняння: ПДН для бензойної кислоти та її солей, що
використовують як консервант для газованих напоїв, удвічі нижче. Проте
якщо в спекотний літній день ви вип'єте півтора- або навіть дволітрову
пляшку прохолоджуючого напою, ніхто з ваших родичів і не подумає
викликати "швидку допомогу".
Існують і менш безпечні консерванти.
При їх застосуванні варто строго витримувати їхній вміст у косметичних
засобах, тому що перевищення його в 2-3 рази в порівнянні з нормою вже
може викликати небажану шкірну реакцію. Для того щоб мати моральне право
говорити про шкоду консервантів взагалі, ми вирішили як об'єкт
дослідження вибрати консервант, який настільки себе дискредитував, що
навіть не потрапив у недавно виданий. "Тлумачний словник по парфумерії і
косметиці". Незважаючи на його дешевизну, його не люблять навіть
виробники, які традиційно люблять все дешеве. Мова йде про формальдегід.
Санітарні правила й норми, прийняті в Росії, ставляться до цього
консерванту рівнодушно, у країнах ЄЕС відношення до нього більш строге.
Там допускається його застосування в кількості до 0,1% у складі
косметичних засобів, призначених для гігієни порожнини рота, і до 0,2% в
інших косметичних препаратах. До цієї думки приєдналися й деякі країни
СНД. У фармакології препарати, що містять до 0,5% формальдегіду,
застосовуються для зниження пітливості без яких-небудь обмежень, і
тільки при застосуванні мазі, що містить 5% цієї речовини,
рекомендується не наносити її на шкіру лиця.
У літературі
відомості про вплив розведених розчинів формальдегіду на шкіру людини
практично відсутні. Відомо, що якщо витримати вухо кролика у формаліні
(37%-й розчин формальдегіду) протягом 30 хвилин, то воно почервоніє й
почне лущитися. Про те, що відбудеться з вухом цієї нещасної тварини в
концентрованому розчині лаурилетоксисульфату натрію, можна тільки
здогадуватися. Однак, зважаючи на те, що при необережній роботі із цією
речовиною робітники одержували хімічні опіки шкіри, можна припустити, що
бідному кролику теж не позаздриш. Але при цьому варто врахувати, що
шампунь містить в 50-100 разів більше лаурилетоксисульфату натрію, ніж
формальдегіду.
Яка ж дійсна шкода від застосування формальдегіду в
косметиці? Оскільки всі достовірні літературні дані наводили винятково
дані по дослідженні дії на шкіру людини високих концентрацій
формальдегіду (1% і більше), для відповіді на поставлене питання
довелося вдатися до нескладного математичного розрахунку, заснованому на
експериментальних даних, взятих з ряду літературних джерел.
У
токсикології існує постулат про те, що ступінь впливу отрути прямо
пропорційна його концентрації й часу впливу. За основу були взяті
результати досліджень про вплив формальдегіду, що перебуває на шкірі рук
робітників, зайнятих на виробництві зі шкідливими умовами праці, з
наступною екстраполяцією базових даних в область концентрацій, що
цікавить нас, й часу його контакту зі шкірою людини. При розрахунку
було враховано також, що базові дані належали не до випадкової вибірки
потенційних споживачів косметики, а до специфічного контингенту
обстежених, які у зв'язку із тривалим стажем роботи в шкідливих умовах
праці мали більш високу чутливість до формальдегіду. У нашому
розпорядженні також були літературні дані для внесення таких поправок у
розрахунок.
Оскільки формальдегід у розвинених країнах
використовується винятково в композиціях косметичних препаратів, що не
залишаються на шкірі, імовірність виникнення шкірної реакції була
розрахована для випадків використання шампуню, що містить як консервант
0,1% формальдегіду. Розрахунок показав, що небажана шкірна реакція при
застосуванні такого шампуню виникне тільки в 1 людини з 75 000. При
цьому в дійсності ця цифра буде ще менш значною, оскільки при проведенні
розрахунків не враховувався ряд факторів, що не піддаються точному
обліку, але незаперечно знижують цю ймовірність. По-перше, розрахунок
ґрунтувався на базових даних по вмісту формальдегіду безпосередньо на
шкірі людини. При митті волосся у безпосередньому контакті зі шкірою
перебуває лише незначна частина формальдегіду, що перебуває в шампуні.
По-друге, у зв'язку з невисокою стійкістю формальдегіду у водних
розчинах його концентрація із часом знижується. По-третє, людина, що має
підвищену чутливість до формальдегіду, ознайомившись із компонентним
складом шампуню, не буде його купувати, як не придбає шампунь із
екстрактом ромашки людина, що має алергію на ромашку.
Побічно це
підтверджується й тим, що незважаючи на те що в Росії виробляються
косметичні препарати із більшою концентрацією формальдегіду у 3-5 разів,
різко негативного впливу від їх застосування на шкіру людини не
виявлено. При цьому вони належать до препаратів, що не видаляються зі
шкіри після застосування, і отже, час впливу формальдегіду на шкіру
людини збільшується при цьому в десятки разів.
Дванадцятирічна
практика лікаря-аллерголога, одного з авторів цієї статті, показує, що в
більшості випадків причиною звертання до лікаря після використання
косметичних засобів є рослинні екстракти, продукти бджільництва,
ланолін. Поверхнево-активні речовини, косметичні ароматизатори, барвники
також мають свій внесок в загальну картину. У цілому, якщо розглядати
всі види сировини, які використовуються у виробництві косметики, лише
відсотків 5-10 з них не належать до речовин, що подразнюють шкіру. Є
цілий ряд компонентів, які можуть успішно виконувати роль консервантів,
але, маючи інше призначення, не будуть викликати широкої негативної
реакції в громадськості. Насамперед це стосується до добавок від лупи,
упаковка яких прикрашена стращними попереджуючими символами мертва риба,
викинута на берег, людська рука, що роз'їдається падаючими на неї
краплями, і т. д.
Не варто, втім, вважати цю статтю закликом до
бойкоту препаратів від лупи або інших косметичних засобів, що містять
підозрілі компоненти. Відмовитися в цьому випадку доведеться майже від
усього, а не тільки від косметики.
Практично будь-яка речовина,
що нас оточує, є потенційною отрутою. Відомо, наприклад, що 35-40 г
звичайної кухонної солі, прийнятої за один раз, можуть стати
смертельними для людини. Отруїтися можна й звичайною морквою, якщо
з'їсти її занадто багато. Скрізь повинне бути почуття міри, і косметичні
продукти не є виключенням. Майже будь-який їхній компонент при
передозуванні може стати отрутою. У цьому плані консерванти, що
використовуються у виробництві косметики, не гірші й не небезпечніші за
інші компоненти, якщо використовувати їх у міру.
